Тінь Сонця – У цьому полі, синьому, як льон

Bm
У цьому полі, синьому, як льон,
Bm
де тільки ти і ні душі навколо,
G
уздрів і скляк: блукало в тому полі
A  Bm
сто тіней, В полі синьому, як льон.
 
А в цілому полі синьому, як льон,
судилося тобі самому бути,
аби спізнати долі, як покути,
у цьому полі синьому, як льон.

Em
Сто чорних тіней довжаться, ростуть
F#
і вже, як ліс соснової малечі,
G
устріч рушають. Вдатися до втечі?
F#
Стежину власну, ніби дріт, згорнуть?
Bm
Ні. Вистояти. Вистояти. Ні —
Bm
стояти. Тільки тут. У цьому полі,
G
що наче льон. І власної неволі
F#
спізнати тут, на рідній чужині.

У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти.
І кожен супротивник — у скорботі,
F#
і кожен супротивник, заборон
Em
не знаючи, вергатиме прокльон,
F#
твоєю самотою обгорілий.
G
Здичавів дух і не впізнає тіла
A  Bm
у цьому полі синьому, як льон.