Розсипано зорі мов солі по небу
Fm G
По чорному шляху та білим піском,
Fm G
Скажи мені, діду, мені знати треба:
F
Чумацьким чому називають його?..
Чом серце стискає обіймами туги,
Коли на одинці безодня і я?..
Проймає до п’ят, і тоді добре чути,
Щось хоче сказати та стогне земля…
Приспів:
Fm G Fm G
Історія роду – наш зоряний шлях –
Fm G F
У тебе, як лінія долі, на лівій долоні.
Fm G Fm G
Це прадіди наші, тому наша кров,
C F Fm G C F
Сльози і піт солоні! Сльози і піт!..
Від самих Варяг аж у Греки дорогу
Своїми кістками мостили брати,
Померлих ховали, молилися Богу
І далі рушали, бо мусили йти.
Хтозна, чим дорогою доля зустріне,
Пірнач гайдамаки, татарська стріла.
Хтозна, чи заробить чумак копійчину,
Чи стрічку червону на роги вола.
Приспів.
Де кроком останнім у вічність ступали,
Узбіччям трухлявіють чорні хрести,
А душі чумацькі до неба злітали
І досі зірками нам світять вони…
Приспів.