І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить
F#m G#m
Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить
C#m B
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
F#m G#m
Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:
C#m B
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
F#m G#m
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
C#m B
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
F#m G#m
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.
C#m B
Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
F#m G#m
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.
C#m B
Кажуть, що природа — мати держить нас, як їм там тре,
F#m G#m
А в кінці мене цілого знов до себе відбере.
C#m B
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
F#m G#m
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
C#m B
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
F#m G#m
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.
C#m B
Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
F#m G#m
Хоч би й дев’ять не вернуло, то десятий повернув
C#m B
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
F#m G#m
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
