Зову місяць блукає, зоряним небом,
Знову чую крізь сон тихі кроки твої,
Я не зню тебе, я не знаю про тебе,
І для чого приходиш, з далеких тих днів!
Так багато у світі хотів я спитати,
та напевно як завжди, не вистачить слів
Скільки повзати нам а не літати,
Та для чого приходиш з далеких тих днів!
Ти мені пробач я колись народився в своїй крайні
Ти мені пробач я живу ніби вдома але я емігрант
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині
Ти мені пробач незнйомий мій брат!
Ніби все у нас є більше навіть не треба,
Сине небо і жовте колосся ланів
а насправді ми просто блукаем від себе
ти про це нагадав нам з далеких тих днів!
Припев
Стогнали гори ридали ікони
спадали зорі комусь на погони
Червоне небо червоне поле
Такого не треба більше не треба!
І на вікі віків повсяк час і нині
будуть дивитись на нас твої очі сині
Березові хрести і земля у руїні
І останні слова Слава Україні!
Припев > 2 раза
