Em C G
Знову місяць блукає зоряним небом.
Знову чую скрізь сон тихі кроки твої.
Я не знаю тебе, я не знаю про тебе.
І для чого приходиш з далеких тих днів.
Так багато у тебе хотів запитати,
Та напевно як завжди не вистачить слів.
Скільки повзати ще нам, а не літати?
І для чого приходиш з далеких тих днів?
Приспів 1:
Em C G Am
Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Em C G
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Em C Am H
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Em C G
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.
Em
Мотив 1:
Gm D# A# …
Ніби все у нас є, більше навіть не треба:
Синє небо і жовте колосся ланів.
А насправді ми просто тікаєм від себе.
Ти про це нагадав нам з далеких тих днів.
Приспів 2:
Gm D# A# Cm*
Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Gm D# A#
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Gm D# Cm D
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Gm D# A#
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.
Мотив 2:
Cm Dm D#
Стогнали гори, ридали ікони…
F Gm
Спадали зорі комусь на погони…
D# A#
Червоне поле, червоне небо…
F D#
Такого не треба, більше не треба!
Речитатив:
Cm Dm D#
І на віки віків, повсяк час і нині
F Gm
Будуть дивитись на нас очі сині…
D# A#
Березові хрести, і земля у руїні,
F
І останні слова: “Cлава Україні!”
Приспів 2. (двічі)
