Мені казали “прівєт”,
Мені казали “здравствуй”
І “давай до свіданья”
Казали мені.
І все це було б нормально,
Все б це було не страшно,
Якби це було у Пітєрі,
Або у Москві.
Але такими словами
Мене стрічає столиця
Жовтоблакитної країни,
Що чекає на транш
Вона чомусь не розуміє
Моєї мови
Коли я кажу “привіт”,
Мене питають “ти са Львова?”
Приспів: х2
Ні, я з України — це навпроти Європи,
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.
Ні, я з України — проти вас я не проти,
Але мені треба знати, хто тут хто…
Так, я з України! Так, я з України!
І на стіні колгоспник
Каже “все пучком”,
І кожен день розпочинається
Кіном,
І сорочина біла,
І мова солов’їна,
На усіх каналах —
“Добрий вєчєр, Україна”
І як тут бути, на що чекати,
Одна земля — і Донбас, і Карпати,
Але не чує мене країна —
Моя мова просто класна, а не солов’їна.
Приспів х2
